04.05.-07.05.2020р.
Засоби лікувальної фізичної культури
До засобів ЛФК належать фізичні вправи та природні чинники. Основними серед них є фізичні вправи, які в ЛФК застосовуються у вигляді гімнастичних, ідеомоторних, спортивно-прикладних вправ та ігор. Найбільш широко використовують гімнастичні вправи, які легко дозувати. Це дає змогу змінювати величину навантаження хворим у процесі занять у різні періоди лікування.
Гімнастичні вправи класифікують за анатомічною ознакою (для м'язів голови, шиї, рук, ніг, тулуба); за активністю виконання (активні, активні з допомогою і з зусиллям, пасивні, активно-пасивні); за характером вправ (дихальні, коригуючі, на координацію рухів, підготовчі та ін.); за використанням предметів і приладів (без них, з ними, на них).
Ідеомоторні вправи, які виконуються тільки в уяві, та вправи у надсиланні імпульсів до скорочення м'язів. Застосовуються вони, в основному, у лікарняний період реабілітації при паралічах і парезах, під час іммобілізації, коли хворий не здатний активно виконувати рухи. У цей період такі вправи підтримують стереотип рухів, рефлекторно підсилюють діяльність серцево-судинної, дихальної та інших систем організму, зменшують наслідки тривалої гіподинамії.
Розрізняють вправи, що справляють переважно загальну дію на організм, — загальнорозеиваючі вправи і ті, що діють локально на хворий чи травмований орган, — спеціальні. Співвідношення цих двох видів вправ у комплексах лікувальної гімнастики не є сталим, а змінюється залежно від характеру та важкості захворювання, клінічного перебігу, статі і віку хворого, рухового режиму і періоду застосування ЛФК, етапу реабілітації.
Спортивно-прикладні вправи. До них відносять ходьбу, біг, стрибки, лазіння, повзання, метання, елементи і цілісні побутові та трудові дії; пересування на лижах, ковзанах, плавання, веслування, їзда на велосипеді, прогулянки, екскурсії, туризм. Призначаються спортивно-прикладні вправи, переважно, у післялікарняний період на II та III етапах реабілітації для тренування організму, відновлення складних рухових навичок, фізичних якостей та психоемоційного стану пацієнтів; удосконалення і закріплення постійних компенсацій, загальної тренованості організму. Вони можуть бути своєрідним етапом подальших регулярних занять спортом, у тому числі й інвалідним.
Ходьба є складовою частиною практично всіх занять з ЛФК і широко використовується при переважній більшості захворювань і травм у лікарняний і післялікарняний періоди реабілітації. Залежно від завдань вона може застосовуватись як спеціальна вправа, так і для загального розвитку, бути засобом розвантаження і поступового тренування організму до зростаючих фізичних навантажень.
Біг суттєво впливає на серцево-судинну та дихальну системи, обмін речовин. Звичайно він використовується у санаторно-курортних умовах, на початкових стадіях деяких захворювань, а також у період одужання як засіб підготовки до навантажень побутового і трудового характеру. В заняттях з лікувальної гімнастики біг чергують із ходьбою і суворо дозують.
Стрибки відносять до вправ підвищеної інтенсивності, що ставлять значні вимоги до організму хворих. Вони сприяють удосконаленню координації рухів та швидкості рухової реакції, зміцнюють опорно-руховий апарат, частіше призначають у формі підскоків та вправ зі скакалкою. Стрибки використовують за показаннями у поліклініках, санаторіях, групах здоров'я та спеціальних медичних групах.
Лазіння по горизонтальній, вертикальній і похилій площинах, драбині, канату застосовують для зміцнення м'язів рук, ніг і тулуба, для розвитку рухливості у суглобах верхніх і нижніх кінцівок та покращання координації рухів. Включаються вони у комплекси лікувальної гімнастики і, зокрема, ортопедо-травматологічних та неврологічних хворих.
Повзання застосовують із положення упору на колінах, що сприяє розвантаженню та покращанню рухливості хребта. Використовують у коригуючій гімнастиці при деяких порушеннях постави і травмах хребта, захворюваннях шлунково-кишкового тракту та гінекологічної сфери.
Метання складаються із кидків малих м'ячів у ціль, передавання надувних та набивних м'ячів партнерові. Ці вправи сприяють розвитку сили м'язів плечового поясу, збільшують рухливість суглобів, удосконалюють м'язово-суглобову чутливість, координацію рухів, викликають позитивні емоції у хворих. Метання використовують для вирішення загальних і спеціальних завдань ЛФК.
Цілісні побутові та трудові дії і їх елементи опановують шляхом багаторазових повторень фізичних вправ, спочатку як окремі рухові елементи, а потім як цілісні дії по самообслуговуванню і використанню різних пристроїв, пристосувань та приладів. Такі вправи застосовують у разі порушень рухів при паралічах, після травм, ампутацій. Навчання самообслуговування необхідно розпочинати на ранніх етапах реабілітації.
Пересування на лижах використовують найчастіше в умовах санаторіїв і поліклінік. Воно сприяє загальному зміцненню організму, збільшує силу великих м'язових груп, позитивно впливає на хворих з функціональними розладами нервової системи.
Плавання показане при захворюваннях серцево-судинної і дихальної систем порушеннях обміну речовин, наслідках травм опорно-рухового апарату, порушеннях постави і сколіозах у дітей. Воно сприяє удосконаленню терморегуляції, загартуванню організму.
Прогулянки, екскурсії, туризм, теренкур застосовують переважно у санаторно-курортних умовах при захворюваннях серцево-судинної, дихальної І нервової систем, опорно-рухового апарату з метою покращання загального фізичного і психоемоційного стану.
Ігри поділяють на ті, що проводять на місці, малорухливі, рухливі і спортивні. Вони спрямовані на вдосконалення координації рухів, швидкості рухової реакції, розвиток уваги, відволікання хворого від думок про хворобу, підвищення емоційного тонусу. Ігри на місці і малорухливі застосовують у вступній або заключній частині занять лікувальною гімнастикою, у вільному руховому режимі, під час лікарняного періоду реабілітації. Рухливі і спортивні ігри можуть бути частиною групового заняття лікувальною гімнастикою або самостійною формою у післялікарняному етапі реабілітації.
Природні чинники — сонце, повітря і воду — використовують у процесі застосування різноманітних форм ЛФК для підвищення опірності організму негативним впливам зовнішнього середовища та з метою його оздоровлення і загартування. їх застосовують, переважно, у післялікарняному періоді реабілітації (санаторно-курортний етап).
Комплекс вправ для спортивної секції фізичної реабілітації
Вправа 1 призначена для підтягування м’язів обличчя, щік, очної
ділянки, розгладжування зморшок навколо рота і носа (виконується 5 разів).
В.П.: ноги нарізно, напівприсяд, руки на колінах.
1. Виконати дихальну вправу, описану вище, затримати дихання,
втягнути живіт і не дихаючи виконати основну частину:
губи скласти в маленьке коло, широко розплющити очі, подивитися
вгору, опустити коло губ, напружуючи щоки і носову ділянку, висунути язик,
якомога далі.
2. Витримати цю позу 8–10 с.
Вправа 2 спрямована на зміцнення м’язів шиї та на усунення
подвійного підборіддя (виконується 5 разів).
В.П. – таке ж, як у І вправі 1.
1. Виконати дихальну вправу (як у вправі 1) і приступити до основної
частини:
вивести нижню щелепу за верхню (зробити неправильний
прикус), вип’ячити губи вперед, поки не напружаться м’язи шиї,
випрямитися, руки відвести назад, голову підняти і намагатися губами
“поцілувати” стелю.
2. Витримати дану позу 8–10 с.
Вправа 3 – бічне розтягування, допомагає зміцнити косі м’язи живота
(виконувати по 3 рази в кожен бік).
В.П.: те саме, що й у попередніх вправах.
1. Така ж сама, як у попередніх вправах;
Основна частина:
зробити випад уліво, лівим ліктем упертися на праве коліно;
праву руку підняти над головою і максимально потягнутися нею
вперед (рука пряма, чим ближче до голови).
2. Витримати цю позу 8–10 с і зробити випад в інший бік.
Вправа 4 спрямована на укріплення м’язів сідниць і задньої поверхні
стегна (виконувати 3 рази кожною ногою).
В.П. – стати навколішки, упор на ліктях (виконувати 3 рази кожною
ногою).
1. Виконати дихальну вправу (на затримці дихання перейти до основної
частини):
ногу підняти вгору (максимально напружити м’язи сідниць і задньої
поверхні стегна).
2. Витримати цю позу 8–10 с і зробити вправу іншою ногою.
Вправа 5 зміцнює м’язи зовнішньої поверхні стегна (виконувати 3 рази
кожною ногою).
В.П. – упор навколішки.
1. Виконати дихальну вправу (перейти до основної частини):
ногу вправо до кута 90.
2. Витримати цю дану позу 8–10 с і зробити вправу іншою ногою.
Вправа 6 зміцнює біцепс і найширший грудний м’яз (виконати вправу
3 рази).
В.П. – ноги нарізно, руки перед грудьми, пальці однієї руки торкаються
пальців іншої.
1. Виконати дихальну вправу (перейти до основної частини):
тиснути з силою пальцями однієї руки на пальці іншої (напружити
м’язи зап’ястків, передпліч, плечей та найширший грудний м’яз).
2. Витримати цю позу 8–10 с.
Вправа 7 укріплює м’язи внутрішньої поверхні стегна (виконати
вправу 3 рази).
В.П. – сісти на підлогу, ноги широко.
1. Виконати дихальну вправу (перейти до основної частини):
нахил уперед (якомога нижче).
2. Витримати цю позу 8–10 с.
Вправа 8 зміцнює м’язи зовнішньої поверхні стегна і зменшує талію
(виконати по 3 рази в кожний бік).
В.П. – сидячи, ліва нога вперед, права зігнута над лівою, ліва рука на
праве коліно, правою упор за спиною).
1. Виконати дихальну вправу (перейти до основної частини):
поворот тулуба вправо (не згинати праву руку, лівою рукою коліно
правої ноги максимально потягнути на себе).
2. Витримати цю позу 8–10 с.
Вправа 9 – розтягнення підколінних сухожилків, призначена для
зміцнення задньої поверхні стегна (виконати 3 рази).
В.П. – лежачи.
1. Виконати дихальну вправу (на затримці дихання перейти до основної
частини):
підняти ноги до кута 90 і утримувати їх руками 8–10 с.
Вправа 10 – зміцнення верхніх пучків черевного пресу (3 рази).
В.П. – лежачи, ноги нарізно.
1. Виконати дихальну вправу (на затримці дихання перейти до основної
частини):
підняти плечі до лопаток, руками потягнутися вгору, голову
тримати рівно, дивитися на стелю позаду себе, утримувати 8–10 с.
Вправа 11 – зміцнення нижніх пучків черевного пресу (3 рази).
В.П. – лежачи.
1. Виконати дихальну вправу (на затримці дихання перейти до основної
частини):
підняти ноги на 8–10 см над підлогою;
виконати горизонтальні махи 8 разів.
235
Вправа 12 – “кішка”, зміцнює м’язи спини, живота та стегон (3 рази).
В.П. – упор навколішки.
1. Виконати дихальну вправу (на затримці дихання перейти до основної
частини):
нахил голови, вигин спини, утримувати 8–10 с